Легалізація зброї – турбота про населення чи бажання зброярів заробити?

Легалізація зброї – турбота про населення чи бажання зброярів заробити?

Легалізація зброї – доволі популярна сьогодні тема. Використовуючи страхи народу пов’язані зі збільшенням кількості злочинів та небезпекою російської агресії, збройні лобісти активно впроваджують у суспільстві думку про вільне володіння зброєю. Натомість дослідження громадської думки вказують на те, що українці виступають проти таких законодавчих змін.

Тож чи зміниться в Україні рівень злочинності, якщо зброярам таки вдасться продавити легалізацію зброї в Україні.

Прикметно, що восени минулого року перша петиція на сайті Президента, що набрала необхідну кількість голосів, була про лібералізацію доступу до зброї. Власне, йшлося про ухвалення Закону України «Про цивільну зброю і боєприпаси» (реєстраційний № 1135-1 від 5 лютого 2015 р.).

Законопроект пропонував запровадити продаж короткоствольної вогнепальної зброї та внести зміни до Конституції України, які б давали громадянину України право на вільне володіння вогнепальною зброєю.

Згодом з’ясувалося – петиція, що наробила галасу в суспільстві, була ділом рук власників збройового бізнесу в Україні.

Варто зазначити, що це далеко не перша спроба законодавчо спростити процедуру купівлі зброї в Україні. Починаючи з 1998 року, народними депутатами було внесено 9 законопроектів про зброю. Більшість проектів багато в чому подібні по суті. Але жоден так і не був проголосований.

Експерти впевнені, причина в тому, що громадська думка не була готова. В мирній Україні це питання було не на часі. Втім, з початком російської агресії збройові лобісти розгорнули широкомасштабну кампанію за легалізацію зброї, сподіваючись, що воєнний конфлікт на Сході змусить громадян більше турбуватися про засоби захисту.

Втім, як показують дослідження, ставлення людей до легалізації зброї практично не змінилось, у порівнянні з «мирним» 2013 роком.

Дослідження, проведене у грудні 2014 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення «Дзеркала тижня», показало, що лише 9,6% «безумовно» або «швидше всього» підтримують питання узаконення вогнепальної зброї, в той же час, «категорично проти» або «швидше за все проти» – 63% населення.

Втім, збройове лобі і зараз не здається. Кожен черговий випадок резонансного вбивства, де потерпілий, або свідок не мав зброї для самозахисту чи надання допомоги, – використовується як привід знову заговорити про легалізацію. Останній раз ця тема підіймалась нещодавно - в контексті інциденту з розстрілом двох поліцейських у Дніпрі.

Голова ГО «Захист прав і свобод громадян України» Ігор Смаглюк називає це маніпуляцією громадською думкою. Він впевнений, що легалізація зброї суттєво не вплине на офіційну статистику злочинів з використання зброї.

«Всі, хто хотів мати зброю і міг собі це дозволити, вже її мають. Після легалізації зброї, безумовно, збільшиться кількість продажів в збройних магазинах, але кількість людей, які володіють зброєю якщо і збільшиться, то незначно. Цю ситуацію можна порівняти з автомобілями - у когось п'ять, у когось два чи один, а у багатьох взагалі жодного. Хто міг придбати автомобіль чи пістолет, вже це зробив, інші – не можуть собі цього дозволити. Тому легалізація зброї – чистий лобізм своїх особистих інтересів через парламент збоку власників великих магазинів і постачальників зброї, а не турбота за спокійний сон громадян», - впевнений він.

Разом з тим, Ігор Смагюк наголошує, що у легалізації зброї все ж є і небезпечний бік. По-перше, збільшення кількості побутових злочинів із застосуванням зброї. Суттєво на офіційну статистику це, скоріш за все, не вплине, але, ймовірно, що випадків, коли замість кухонного ножа буде застосовуватись пістолет, побільшає.

Також легалізація може нести й ще одну серйозну небезпеку – масові вбивства. Варто лише звернутись до досвіду США. Країна, в якій дозволено вільне володіння зброєю, займає перше місце в світі за кількістю масових вбивств. За період 1966 – 2012 рр. - на планеті сталося 290 масових вбивств, з яких 90 (31%) в США. Прихильники політики обмеження володіння зброєю неодноразово намагалися змінити законодавство країни, втім поки що їм це не вдалося. І справа зовсім не в настроях суспільства. В США існує потужне збройове лобі. За оцінками експертів, ринок зброї там сягає 12 млрд. доларів на рік. Це ціна тисяч життів безневинних жертв, які помирають від рук божевільних злочинців. Для України це гарний привід задуматися.

Звичайно, не можна обходити увагою цілком доцільний аргумент зброярів про необхідність особистого захисту громадянина. І в складній політичній та економічний ситуації, в якій перебуває наша держава, це дійсно актуальне питання. Втім, в діючому законодавстві для громадян України передбачені для цього всі можливості, пояснює голова ГО «Захист прав і свобод громадян» Ігор Смаглюк.

На сьогодні громадяни України можуть мати у власності такі види вогнепальної зброї:

  • Травматична зброя. Це гладкоствольні пістолети та револьвери, призначені для самозахисту на невеликій відстані. Стріляють гумовими кулями.
  • Гладкоствольна зброя. Рушниці з довжиною ствола не менше 45 сантиметрів і загальною не менше 80. Ємність магазина до 4 патронів. Найпоширеніший калібр – 12.
  • Нарізна зброя. Карабіни, гвинтівки та штуцери з довжиною ствола не менше 20 см і загальною не менше 80.

Більш того, порівняно з багатьма європейськими країнами, вимоги для отримання прав на придбання вогнепальної зброї в Україні доволі ліберальні. Потрібно:

  1. Мати громадянство України.
  2. Не мати непогашених судимостей.
  3. Не порушувати громадський порядок - принаймні рік до моменту купівлі зброї.
  4. Бути дієздатним і не стояти на обліку у психіатра та нарколога.

Разом з тим, такі запобіжники дозволяють регулювати рівень побутової злочинності, і найголовніше, нівелюють небезпеку потрапляння зброї до рук психічно хворих людей.

Але деякі зміні в законодавстві все ж таки потрібні, впевнений голова ГО «Захист прав і свобод громадян України».

«Немає нічого складного втому, щоб розширити в законі коло осіб, які мають право на володіння травматичною зброєю, - каже він. - Сьогодні її і так купують, вступаючи для цього в ряди існуючих незрозуміло де добровільних народних дружин або товариств. Відповідно, сплачуючи чималі кошти. Доцільніше просто розширити коло осіб, аніж фінансувати незрозумілі добровільні товариства».

Ігор Смагюк переконаний, що сьогодні завдання держави - не дати людям в руки зброю, а побудувати потужну правоохоронну систему, здатну захистити своїх громадян.

«Нам потрібно проводити реформи, підіймати економіку, а не приймати популістські рішення, від яких вигода є сумнівною. Для того, щоб громадянин - платник податків спав спокійно, йому не потрібна зброя, йому потрібно, щоб держава його охороняла й забезпечувала його спокійний сон», - резюмує він.

Зворотній звя’зок